Запровадження освіти в інтересах сталого розвитку на обєктах природно-заповідного фонду

В Україні питання охорони навколишнього середовища офіційно перебувають у компетенції Міністерства екології і природних ресурсів, але напряму стосуються кожного громадянина. Тому існує низка формальних і неформальних організацій, товариств і рухів охорони довкілля,що можуть діяти локально і більш оперативно, ніж державні структури. Створення Партнерської мережі «Освіта в інтересах сталого розвитку», яку було започатковано в Україні в 2010 році за ініціативою та підтримкою Державної екологічної Академії післядипломної освіти, управління Мінприроди та Програми Малих Грантів ГЕФ/ПРООН, сьогодні допомагає реалізовувати пріоритети в природоохоронній сфері на державному рівні.

Природоохоронні території відіграють ключову роль на Землі у збереженні її природного каркаса, відтворенні життя та біологічного різноманіття. Природні території та об'єкти, що підлягають особливій охороні, утворюють єдину територіальну екомережу. Офіційне формування екологічної мережі на території України розпочато після набуття чинності Закону України від 21 вересня 2000 р. № 1989-III «Про затвердження Загальнодержавної програми формування національної екологічної мережі України на 2000-2015 рр.»
Згідно з чинним законодавством України, екомережа – це єдина територіальна система, яка утворюється з метою поліпшення умов для формування та відновлення довкілля, підвищення природно-ресурсного потенціалу території України, збереження ландшафтного та біорізноманіття, місць оселення та зростання цінних видів тваринного і рослинного світу, генетичного фонду, шляхів міграції тварин через поєднання територій та об'єктів природно-заповідного фонду, а також інших територій, які мають особливу цінність для охорони навколишнього природного середовища і відповідно до законів та міжнародних зобов'язань України підлягають особливій охороні.

Регіональна Екологічна мережа Рівненщини
До складових структурних елементів екомережі включаються:
  • території та об'єкти природно-заповідного фонду;
  • землі водного фонду, водно-болотні угіддя, водоохоронні зони;
  • землі лісового фонду;
  • полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, які не віднесені до земель лісового фонду;
  • землі оздоровчого призначення з їх природними ресурсами;
  • землі рекреаційного призначення, які використовуються для організації масового відпочинку населення і туризму та проведення спортивних заходів;
  • інші природні території та об'єкти (ділянки степової рослинності, пасовища, сіножаті, кам'яні розсипи, піски, солончаки, земельні ділянки, в межах яких є природні об'єкти, що мають особливу природну цінність);
  • земельні ділянки, на яких зростають природні рослинні угруповання, занесені до Зеленої книги України;
  • території, які є місцями перебування чи зростання видів тваринного і рослинного світу, занесених до Червоної книги України;
  • радіоактивно забруднені землі, що не використовуються та підлягають окремій охороні як природні регіони з окремим статусом.
Ідея системного підходу до охорони природи, закладена в основу концепції формування екологічної мережі сформувалася в другій половині ХХ століття, коли стало зрозуміло, що зберігання окремих, не пов’язаних між собою природоохоронних територій не забезпечує відповідне збереження біологічного та ландшафтного різноманіття та цілісності зв’язків у екосистемі, що в свою чергу веде до її збідніння та втрати стабільності.
 

Освіта в інтересах сталого розвитку

Впровадження проекту «Підтримка організацій громадянського суспільства (ОГС) у розвитку партнерства для сталого використання природно-заповідного фонду України»
В склад природно-заповідного фонду (ПЗФ) України входять більше 7600 територій і об'єктів загальною площею 3,2 млн. га, що складає 5,4 % від загальної площі країни. Не дивлячись на те, що території природно-заповідного фонду мають тенденцію до збільшення, їх доля в Україні є недостатньою і продовжує залишатися значно меншою ніж у більшості країн Європи, де площі природно-заповідного фонду складають в середньому 15 % від загальної площі.

Території природно-заповідного фонду є тими об'єктами де в меншій мірі проявляється негативний вплив від життєдіяльності людини, менше зазнає втрат глобальне і  локальне біорізноманіття.
Біорізноманіття можна охарактеризувати «як життя на Землі».
Людина багато в чому залежить від біорізноманіття - як у задоволенні основних потреб у харчах, ліках, так і інших потреб життєдіяльності. Наша планета населена величезною кількістю різних видів фауни і флори. Але це різноманіття швидко зменшується внаслідок прямого та не прямого впливу діяльності людини.
Світова спільнота та просто небайдужі люди закликають всіх усвідомити реальність екологічних загроз людському життю. Донести це до свідомості більшості населення планети можливо тільки через просвітницьку діяльність.

Представництво ГЕФ ПМГ ПрООН здійснює цю просвітницьку місію в Україні.
В 2010 році за ініціативи та підтримки Державної екологічної Академії післядипломної освіти, управління Мінприроди та Програми малих грантів ГЕФ/ПрООН було започатковано в Україні створення Партнерські мережі «Освіта в інтересах сталого розвитку», сьогодні вже стало актуальним на державному рівні, про що відзначив у своєму виступі 8 червня 2016 року на VIII міжнародній Конференції в Батумі міністр екології Остап Семерак.
Продовжуючи розширення партнерської мережі в 2016 році в Україні за сприяння ПМГ ГЕФ / ЕС-НПО впроваджується проект підтримки організацій громадянського суспільства в розвитку партнерств для просвітницької діяльності з використанням об'єктів природно-заповідного фонду.

Проектом передбачено вирішення чотирьох основних компонентів:
  1. Аналіз існуючої нормативно-правової бази та підготовка рамковиї нормативно-правових та методичних документів для співробітництва населення з об'єктами ПЗФ з природоохоронної та екоосвітницької діяльності.
  2. Підвищення потенціалу представництв ПЗФ, ОГС для ефективної взаємодії з навчальними закладами і місцевими громадами з природоохоронних і освітніх питань.
  3. Реалізація пілотного проекту з формування партнерства «Об'єкт ПЗФ - установи освіти» для Чернігівської області України, на базі якого буде продемонстровано реалізації міжнародних принципів ОУР на платформі ПЗФ.
  4. Проведення національної компанії для обговорення формату впровадження регіональних рішень VIII конференції в Батумі(8-10 червня 2016 року) в національну екологічну політику України.
Тільки поєднання спільних зусиль громадськості, представників навчальних, наукових установ, державних та місцевих органів влади може зменшити техногенний та людський вплив на довкілля - зберегти здоров'я наших людей.

Координатор проекту Анна Логінова

Охорона природи - етика, наука, і дії, спрямовані на захист природного навколишнього середовища від забруднення, посиленої експлуатації й іншого шкідливого впливу життєдіяльності людини. Включає правові, технологічні, освітні, природничо-наукові, економічні, громадсько-політичні заходи міжнародного, державного, регіонального і локально-адміністративного рівня.

Основний акцент охорони природи - на підтримці основних екологічних процесів і екосистем у збалансованому стані, включаючи збереження природного світу і його біорізноманіття, біологічних ареалів, природних ландшафтів, екосистем та інших природних комплексів.

Рівненський природний заповідник

другий за розміром заповідник в Україні, розташований на півночі Рівненської області
(в межах Володимирецького, Дубровицького, Сарненського та Рокитнівського районів).

Рівненський природний заповідник найбільший за площею (47046,8 га) природний заповідник України. Територія заповідника належить до Волинського, або Західного Полісся – царства соснових лісів та непрохідних болотних масивів. Вона добре виражає основні риси ландшафту, притаманні цій частині України, - рівнинність рельєфу, переважання пісків, позитивний баланс вологи, високі залісненість та заболоченість. Тут представлено все різноманіття природи Поліського краю – від прадавніх борових терас та багатих річкових заплав до різноманітних типів боліт та славнозвісних поліських озер – як карстового, так і заплавного походження. У заповіднику розташовані найбільші за площею і найкраще збережені болотні масиви України, взяті під охорону. Вони є надзвичайно важливим місцем для гніздування та відпочинку птахів.


 

Дермансько-Острозький національний природний парк

природоохоронна територія, розташований на території Здолбунівського і Острозького районів Рівненської області.

Парк розташований у найвужчій, східній, частині Малого Полісся - Острозькій долині. Охоплює територію заплави річки Збитинка, що протікає між мальовничими пагорбами Мізоцького кряжу та Кременецькими горами.

Парк розташований на перетині меж різних фізико-географічних областей. Тут вузька смуга поліських ландшафтів дна річкової долини оточена краєвидами, характерними для лісостепової зони в межах двох височин - Волинської та Подільської. Це зумовило багатство рослинного і тваринного світу парку. Флора парку налічує 377 видів рослин, а фауна хребетних тварин -189 видів. Тут зростають 47 видів рослин і трапляються 19 видів тварин, занесених до Червоної книги України.

   До складу території національного природного парку «Дермансько-Острозький» 
   входять такі об'єкти природно-заповідного фонду України:

  • Заказник загальнодержавного значення «Бущанський», ботанічний
  • Заказник місцевого значення «Збитенський», гідрологічний
  • Заказник місцевого значення «Збитенський», орнітологічний
  • Заказник місцевого значення «Мізоцький кряж», геологічний
  • Заказник місцевого значення «Урочище Бір», ботанічний
  • Заказник місцевого значення «Заплава річки Збитинка», ботанічний
  • Заказник місцевого значення «Болото Кругляк», ботанічний
  • Заказник місцевого значення «Ольхава», лісовий
  • Заповідне урочище «Урочище Будки», лісове
  • Заповідне урочище «Урочище Мостівське», лісове
  • Заповідне урочище «Урочище Пекло», лісове
  • Заповідне урочище «Урочище Зіньків камінь», лісове
  • Заповідне урочище «Урочище Турова могила», лісове
  • Пам'ятка природи місцевого значення «Джерело Ринва», гідрологічна


 
Яндекс.Метрика
Оперативна розробка вебсайтів
 
Make a Free Website with Yola.