СТАН ВОДНИХ РЕСУРСІВ НА РІВНЕНЩИНІ

Запити і заяви Громадської організації "За чисте довкілля" з приводу джерел, наші публікації у пресі

ФОТОГАЛЕРЕЯ: 
УПОРЯДКУВАННЯ ДЖЕРЕЛ
РІВНЕНЩИНИ

 
 
 

Забезпечити до 2020 року населення якісною питною водою – це вимога сьогодення!


Вся життєдіяльність людини, як і будь-якого іншого живого організму проходить за участю води. Вода – це життя. Без води людство і все ним створене перестало б існувати.


На долю прісної води, життєво необхідної для людині, приходиться  приблизно 35 млн. м3, що складає 2,5% загальної кількості води на Землі, з них 70% це важкодоступні води льодовиків Арктики, Антарктиди та Гренландії, підземні води – 30%, води озер – 0,25% і лише 0,006% - води річок. Головні джерела забезпечення населення водою – це ріки, прісні озера та підземні води.
В Європі, де проживає майже  20% населення планети, запаси прісної води складають лише 7% всіх світових ресурсів води.

Територіальна нерівномірність розподілення водних ресурсів є причиною виниклих в багатьох країнах світу гострих проблем забезпечення населення водою. Факти свідчать, що навіть країни, які знаходяться в благополучних географічних умовах, починають відчувати гостру нестачу води через все зростаючі обсяги її забруднення.  Встановлено, що бактеріально забруднена вода є причиною багатьох інфекційних захворювань. 

Там, де немає належного контролю за санітарним станом очистки води, збудники інфекційних хвороб попадають в джерела водопостачання з неочищеними стоками і вода стає непридатною для споживання. Взагалі, для потреб людини і господарських потреб придатна лише чиста прісна вода, джерелом якої служать, головним чином, ріки, озера, штучні водоймища та підземні води.

Проблеми забезпечення якісною питною водою населення є дуже гострими і для Рівненщини.  Особливо це стосується забезпечення питною водою сільського населення Поліської зони Рівненської області, де тільки 3 % населення забезпечено централізованим водопостачанням. Основними ж джерелами водопостачання є шахтні колодязі (криниці).

При наявності статичних рівнів ґрунтових вод в межах 1-5 метрів від поверхні високому коефіцієнту проникності (фільтрації) ґрунтів (піски, супіски), вода більше як в 50% шахтних колодязів не відповідає вимогам до питної води  по бактеріологічних та органолептичних показниках. Більшість шахтних колодязів побудовано без дотримання санітарних норм, не облаштовано скид поверхневих вод, колодязі не мають глиняних замків. Районними санепідстанціями в літні спекотні дні неодноразово фіксувались прояви  кишкових розладів як у дорослого населення, так і дітей, що споживають воду із шахтних колодязів. Звичайно, альтернативою забезпечення якісною питною водою населення є централізоване водопостачання. Але зважаючи на необхідність виділення на це значних коштів на ближчий період це питання є малоперспективним.

З метою зменшити ризики від споживання неякісної води із шахтних колодязів населенням Поліської зони, покращити бактеріологічні показники якості води селищним Радам необхідно залучати населення до проведення комплексу санітарних заходів:

  • планування та відведення з подвір’я поверхневих стоків;
  • винесення за межі санітарної зони шахтних колодязів вигрібних  ям та  ліквідація сміттєзвалищ;
  • облаштування глиняних замків, санітарних  зон навколо криниць;
  • проводити активну просвітницьку роботу  серед населення, в школах, вузах, по вихованню санітарної, екологічної культури жителів по облаштуванню побуту з дотриманням всіх санітарних норм.

Проблема забезпечення якісною питною водою надто важлива, від вирішення її залежить здоров’я наших людей і майбутніх поколінь. А вирішити цю проблему не так-то просто. Необхідні спільні зусилля громадськості і держави. Тому громадська організація «За чисте довкілля» намагається донести до свідомості наших людей, що тільки спільні  дії дадуть можливість і жителям Полісся  пити чисту воду.

Громадська організація «За чисте довкілля» 
Василь Кузьмич

У Білорусі розгорнулося будівництво, що може мати негативний вплив на українську територію

В с.Хотислав Малоритського району Брестської області почата розробка кар’єру для видобутку піску, крейди і мергелю, площа кар’єру має становити майже 250 гектарів, глибина — 35 м. Із нього має бути в перспективі вивезено понад 90 млн тонн будівельного піску та майже 120 млн тонн (!) — крейди і мергелю. Будівництво кар’єру знаходиться безпосередньо біля кордону із Україною. На віддалі 300 м від нього на українській землі розташований зоологічний заказник місцевого значення «Липин» загальною площею понад 3 тис. га, на віддалі 5 км — мальовнича пам’ятка природи загальнодержавного значення — озеро «Святе», на віддалі 7-8 км — села Тур, Заболоття, Гута Ратнівського району, за 20 км — Шацький національний природний парк, на території якого є 23 озера. Найбільше із них — озеро Світязь знаходиться від кар’єру на віддалі менше 30 км, а не менше цінне для оздоровлення і туризму озеро Пісочне — на віддалі 20 км. Звістка про розробку на території сусідньої держави кар’єру стривожила вчених, збурила громаду. 

Відповідь ствердна. Так, після введення в дію Хотиславського кар’єру на площі 50га і постійному  пониженню води до глубини 45 метрів, рівень води в водоймах району Шацьких озер понизиться понад  2 м, озера «увійдуть» в свої карстові береги. При скиді притоку води в обсягах 30 тис.м³ навколо кар’єру утвориться депресійна воронка, вплив якої всі відчують на відстані десятків кілометрів.

Читаю і дивуюсь з наступного: «З метою зняття впливу на Українську територію водопониження, згідно з проектом, паралельно Українському кордону викопаний канал із шириною по дну 3 м., у нього подаватиметься вода з кар’єру, і він має виконувати функцію своєрідної водяної завіси, що має убезпечити Українську територію від пониження рівнів грунтових і підземних вод». Такі висновки могли зробити тільки «спеціалісти» – теоретики. Фактично вода при відкачці з кар’єру буде транзитом скидатись в річку Рита. Фільтрація з каналу буде мізерною, тай за пару місяців дно каналу  закольматується, і фільтрація знизиться в рази. Невже в спеціалістів відносно цього можуть бути сумніви?

Зі своєї багатолітньої практики будівництва гідроспоруд і виконання робіт по водопониженню на Поліссі, можу впевнено сказати: при наявних гідрогеологічних умовах в районі Хотиславсюкого кар’єру і майже аналогічних в районі Шацьких озер, коли до глубини 10 м. залягають піски та супіски (мають високий коефіцієнт фільтрації) при знятті напору підземних вод (що наступить при постійному відкачуванню води), порушиться рівновага поповнення поверхневих вод в водоймах, адже зв'язок поверхневих та підземних вод безсумнівний. Можна навести безліч прикладів впливу депресійних воронок на рівні поверхневих вод від постійного відкачування підземних. Гощанський водозабор на Рівненщині. Шахтні колодязі в селах в радіусі до 20 км стали сухими. Русло під дном річки Горинь в зоні депресійної воронки – сухе.

Як приклад, в аналогічних гідрогеологічних умовах для пониження поверхневих вод на глубину 10 м. при будівництві продуктопроводу на Волині і прокладці його під р. Припять, нам досить було пробурити 4 свердловини глубиною по 50 м. з сумарним дебетом 320м³/час. Річка Припять стала «підвішеною», а ми під дном річки виконували будівельні роботи.

Оцінка білоруських фахівців на замовлення компанії «Трайпл» , що розробка кар’єру не буде мати впливу на прилеглі території України є недостовірною. Навіть школярам відомо: в сполучених посудинах рівні рідини завжди однакові. А відстань від кар'єру до границь нашої території зовсім невелика, всього 3-5 км.

Чи можна було передбачити наслідки?  Відповідь: ТАК.

Наука потрібна, але й ускладнювати ситуацію не слід. Для розрахунків можливого впливу Хотиславського кар’єру необхідно було пробурити декілька свердловин. При постійній відкачці, провести заміри рівнів води в спостережних свердловинах (гідростворах) і отримати дані для розрахунків. Миніторити ситуацію вже при роботі кар’єру і робити висновки надто пізно. Компанія «Трайпл» не може вплинути на ситуацію, їй це не під силу, хіба що перенести кар’єр із зони впливу. Адже це зможе вирішити тільки уряд республіки Білорусь. Мабуть до відома їх не була своєчісно донесена суть реальної загрози нашому довкіллю. Не може сусід по відношеню до свого сусіда так чинити, нехай із-за певних економічних вигод, адже природа це наше спільне багатство.

Допоки не пізно, громадськості України необхідно бити на сполох. Уряду України, міністерствам екології, закордонних справ, народним депутатам необхідно приймати всі міри, щоб не допустити знищення перлини Полісся – Національного парку України – Шацькі озера!!!

Громадська організація «За чисте довкія»
Інженер-гідрогеолог В.Кузьмич 

 
Яндекс.Метрика
Оперативна розробка вебсайтів
 
Make a Free Website with Yola.